Який диверсійний загін стратегічно ефективніше: той, де поранених прийнято тягнути на собі, або той, де їх прийнято добивати, щоб не заважали виконувати завдання?

Загін, який рятує своїх до останньої крайності.

По-перше, “диверсійний” означає, що підрозділ нічим не повинно видати своєї присутності, тобто в ідеалі навіть трави прим’ятій за собою залишати не повинно, не кажучи вже про вбитих солдатів - це ще який слід!

По-друге, “загін” означає, що кожен з його бійців - це член дружного, згуртованого колективу, який готовий йти за лінію фронту, здавши нагороди і документи і розраховує, звичайно, що він повернеться назад, а товариші його винесуть, навіть якщо щось трапиться. Взаємовиручка - фундамент, на якому будується загін.

По-третє, “диверсійний загін” - це коли кожен з бійців є універсального солдата, який навчений багатьом навичкам розвідувально-диверсійної діяльності, а значить не можна допустити втрату його просто тому, що з собою немає операційного столу, приумови, що за лінією фронту йому зможуть допомогти.

Схожа на описану в питанні ситуація може виникнути, якщо загін розкритий і його переслідують переважаючі сили противника. Якщо при цьому загону необхідно передати цінні розвідувальні дані, допустимо йти далі, але пораненому забезпечується якась кількість припасів і зброю з розрахунком на те, що або за ним повернуться, або він при спробі арешту противником чинитиме опір і в крайньому випадку пустить собі кулю в лоб.

Але добивати - такого зазвичай не допускають.

При розстрілі одну людину біля стіни все стрілки ціляться в тіло або деякі в стіну? в чому сенс МЦК, якщо скоро буде побудована друга кільцева гілка метро? чи може Володимир Пу тин полетіти в космос?



ЩЕ ПОЧИТАТИ